Перший пам’ятник Тарасу Шевченку на території України був встановлений 125 років тому.
На приватній території та нелегально. Але про все по черзі.
У 1897 році харківський промисловець та меценат Олексій Алчевський замовив у скульптора Володимира Беклемішева бюст Тараса Шевченка. Скульптор виконав погруддя Кобзаря з білого мармуру.
У 1898 році цей бюст був встановлений у саду на території садиби Алчевських у Харкові, причому стояв він на п’єдесталі у стилі модерну роботи невідомого архітектора і таким чином отримав вигляд пам’ятника.
Олексій Алчевський хотів урочисто відкрити пам’ятник Шевченкові у Харкові, однак отримав офіційну відмову від влади, попри те, що збирався подарувати його місту. Довелося ставити пам’ятник на приватній території, в садибі мецената. Алчевський замінив паркан на легку огорожу, і білий мармуровий бюст поета на п’єдесталі стало добре видно з дороги. Варто зазначити, що п’єдестал пам’ятникові є одним з перших зразків модерну в Харкові, що є свідченнями прогресивних поглядів замовника. Скульптура має цілком традиційний вигляд, але загалом пам’ятник можна вважати новаторським.
Однак недовго судилось пробути пам’ятнику на своєму місці. Після смерті Олексія Алчевського у 1901 році маєток перейшов до іншого власника. Родина ж Алчевських демонтувала бюст і забрала його з собою, а п’єдестал розібрали.
У 1932 році син промисловця Микола Олексійович передав бюст Кобзаря до Харківської художньої галереї, нині ж він зберігається у Національному музеї Т.Г. Шевченка у Києві. Наступний пам’ятник Шевченку з’явився лише у 1913 році у Винниках під Львовом.
