Чорнобильська катастрофа, яка сталася в 1986 році вважається однією з наймасштабніших техногенних аварій в усьому світі. Вона забрала життя та здоров’я тисячі людей та на завжди змінила відношення людства до «мирного атома».
Дата вшанування пам’яті учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, вибрана не випадково, оскільки саме 14 грудня 1986 року завершилося будівництво захисного саркофагу над зруйнованим четвертим енергоблоком. Зруйнований реактор – перестав бути джерелом радіоактивного забруднення навколишнього середовища. Була поставлена умовна крапка в боротьбі з чорнобильським лихом.
Хоча офіційно пам’ятну дату – встановлено тільки в 2006 році, люди ще з 1986 року почали проводити різноманітні заходи, щоб гідно вшанувати подвиг героїв, яким ціною власного життя та здоров’я вдалось локалізувати аварію та врятувати країну і світ від радіаційного забруднення.
В Нижньотеплівській громаді зараз проживає близько 20 чоловік, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з них – 4 учасника ліквідації, в серцях яких назавжди залишилась невмируща біль та пам’ять тих страшних подій.
Сьогодні, попри карантин, однак з дотриманням усіх вимог особистої безпеки, наші мешканці зібрались разом, щоб подякувати всім нашим героям-чорнобильцям та вшанувати пам’ять тих, хто віддав своє життя заради інших, хвилиною мовчання. Також сьогодні, в освітніх закладах громади проведені тематичні заходи, щоб вкотре підкреслити героїчний подвиг кожного учасника ліквідації техногенної катастрофи нашої країни, наслідки якої людство буде відчувати ще сотні років.
Ми глибоко вдячні всім учасникам ліквідації наслідків найбільшої техногенної катастрофи ХХ століття, які виявили героїзм, самовідданість та мужність в надзвичайних умовах, жертвуючи власним життям та здоров’ям, аби якомога швидше ліквідувати наслідки Чорнобильської трагедії. Низько схиляємо голови в скорботі вшановуючи пам’ять героїв, які ціною власного життя змогли обмежити біду, зупинивши розбурхану стихію некерованої ядерної реакції.
Щиро бажаємо всім Вам та Вашим рідним міцного здоров’я, життєвої енергії, сімейного затишку, щастя, миру, добра й злагоди. Нехай завжди поруч із Вами буде людська подяка за Ваші добрі справи!
Довідково:
О першій ночі 26 квітня 1986 року на ЧАЕС почали проводити плановий експеримент, під час якого повинні були відключити систему аварійного охолодження на 4 реакторі та виміряти показники турбогенератора. Внаслідок непрофесійних дій, а також особливості конструкції самого генератора, рівень потужності, який мав становити всього 30%, встановили на 50%. Реактор кілька годин працював без аварійної системи охолодження, а потім оператор просто не зміг втримати його показники на потрібному рівні. Згідно з інструкцією в такому разі роботу мали зупинити, але працівники станції продовжили експеримент. О 1 годині 23 хвилини пролунало два потужних вибухи, внаслідок яких 4 енергоблок був повністю зруйновано.
Через 5 хвилин після аварії на місце прибули бійці воєнізованої пожежної частини, а це – 14 пожежників і лейтенант Володимир Правик, якому було лише 24 роки. Пожежники почали боротьбу з полум’ям. Через деякий час їм на допомогу прибула ще одна машина з пожежної частини в Прип’яті. Вогнеборці не мали дозиметрів, але розуміли, що перебувають на місці сильного радіоактивного випромінювання. Вони прибули туди без будь-якого додаткового обладнання чи захисту. Пожежу вдалося загасити через 5 годин після вибуху.
Люди, які першими прибули на місце аварії, отримали дози випромінювання, несумісні з життям. Симптоми почали проявлятися відразу. Їх відправили на лікування до Москви, але вони померли в перші тижні після катастрофи. Це була 31 людина, серед яких і 24-річний лейтенант. Ще 134 людини отримали променеву хворобу.
Інформація про вибух ретельно приховувалася від громадян урядом СРСР. Сотні тисяч пожежників, рятувальників, медиків працювали протягом кількох місяців в районі ЧАЕС. Їхнє завдання було – зачистити територію від радіоактивних уламків. Саме завдяки цим людям над 4 енергоблоком був зведений захисний саркофаг.
