2 грудня відзначається Міжнародний день боротьби за скасування рабства. У цей день 1949 року на 4-й сесії Генеральної Асамблеї ООН було прийнято Конвенцію про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатацією проституції третіми особами. В України документ набрав чинності 15 лютого 1955 року. За даними ООН в світі налічувалося понад 40 мільйонів осіб, які є жертвами сучасних форм рабства, при цьому 71 відсоток з них – жінки та дівчата.
Насамперед, рабство – це насильницьке підпорядкування однієї людини іншою або однієї групи людей іншою групою людей.
Сьогодні рабство набуває таких сучасних форм, як поневолення через походження, примусова праця, дитяча праця, побутове рабство, примусові шлюби, боргова кабала, торгівля людьми з метою експлуатації, включаючи сексуальну експлуатацію, примусове вербування дітей для участі у збройному конфлікті.
Найбільше потерпають від сучасних форм рабства незаможні верстви населення, расові та етнічні меншини, а також представники корінних народів та мігранти.
Варто зазначити, що Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод передбачено наступне: нікого не можна тримати в рабстві або підневільному стані, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов’язкову працю. А також Конституцією України забороняється використання примусової праці.
Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за торгівлю людьми, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.
Завдання Міжнародного дня боротьби за скасування рабства – заохотити об’єднання зусиль урядів, громадянського суспільства та приватного сектора, спрямованих на викорінення всіх сучасних форм рабства. Торгівля людьми – явище глобальне. Воно сильно впливає на країни, що знаходяться в стані політичної та економічної трансформації або постконфліктного стресу, які в основному і є країнами походження для всесвітнього кримінального процесу торгівлі людьми.
Отже, кожна людина має право на захист держави від вчинення стосовно неї рабства.
