У цей день ми вшановуємо пам’ять мільйонів українців, які загинули внаслідок найстрашнішої війни ХХ століття.
22 червня 1941 року для України стало початком нового етапу надзвичайно жорстоких і трагічних подій, які забрали мільйони життів, зруйнували міста й села, перекреслили людські долі.
Ми пам’ятаємо всіх, чиє життя обірвала війна: військових і цивільних, дітей, жінок, літніх людей — тих, хто загинув на фронтах, у концтаборах, під час обстрілів і депортацій.
Вшановуємо тих, хто боронив рідну землю, допомагав іншим вижити, не втрачав людяності попри жахіття війни.
Сьогодні ця пам’ять особливо болюча. Бо війна знову на нашій землі. Українці знову виборюють свободу — з неймовірною силою, гідністю й жертовністю.
Ми зберігаємо пам’ять про минуле, бо саме вона вчить нас цінувати життя, берегти свободу і цінувати те, що маємо.
Вічна пам’ять загиблим.
Шана і подяка всім, хто боронить Україну сьогодні.
Слава Україні! Героям слава!
