Битва за Маріуполь тривала з 24 лютого по 20 травня 2022 року — 86 днів, з яких 82 місто було повністю оточене. Оборону тримали бійці полку Азов, Національної гвардії, прикордонники, патрульна поліція та місцева територіальна оборона. Основний тягар боїв ліг на «азовців» під командуванням Дениса Прокопенка (Редіса).
Уже 1 березня місто опинилося в блокаді. Росіяни щодня завдавали масованих ударів по житлових кварталах, лікарнях та критичній інфраструктурі. 9 березня було атаковано лікарню й пологовий будинок, 16 березня — драмтеатр, де загинули сотні мирних людей. Більшість районів міста були перетворені на руїни, мешканці залишилися без електрики, води й зв’язку.
Захисники Маріуполя вели запеклі бої на всіх напрямках, підривали мости, нищили колони ворожої техніки та проводили диверсійні операції. В останній момент їм вдалося привезти до міста боєприпаси — це була остання успішна спроба забезпечення гарнізону.
До кінця березня становище стало критичним. Частина цивільних змогла виїхати з міста власним транспортом, але офіційні «зелені коридори» росіяни постійно зривали. Водночас російські війська захопили міську лікарню, взявши персонал і пацієнтів у заручники.
На початку квітня українським гвинтокрилам декілька разів вдалося прорвати блокаду, доставити ліки й евакуювати поранених. Але кільце російських військ невпинно стискалося.
У другій половині квітня оборона зосередилася на території Азовсталі — потужного промислового комплексу з розгалуженою системою підземних укриттів. Там перебували тисячі військових і цивільних, які тижнями виживали без їжі, води, медикаментів, під постійними авіаударами й бомбардуваннями надважкими бомбами.
Попри повну перевагу ворога, захисники Азовсталі продовжували тримати оборону, демонструючи надзвичайну стійкість і мужність. Вони стали символом незламності українського народу.
У другій половині травня, щоб зберегти життя поранених і уникнути повного знищення гарнізону, українські бійці за наказом командування вийшли з Азовсталі. До полону потрапили понад 2000 захисників, багато з яких досі перебувають у неволі.
Оборона Маріуполя та подвиг захисників Азовсталі назавжди увійшли в історію як приклад героїзму, самопожертви й незламності України.







