Звернення Артема Лисогора до 210-ї річниці від Дня народження Тараса Шевченка
Звернення Артема Лисогора до 210-ї річниці від Дня народження Тараса Шевченка
Помер український поет 47-річним у Петербурзі, там його спочатку і поховали. Але і друзі Шевченка, і численні шанувальники його творчості знали про палке бажання поета бути похованим згідно з його «Заповітом», написаним ще в 1845 році, на рідній землі – «Як умру, то поховайте мене на могилі серед степу широкого на Вкраїні милій…».
Останнім коханням Шевченка була проста дівчина Ликера – служниця його петербурзьких друзів, яка за сприяння поета стала вільною. Він навіть організував навчання для неї, найнявши репетитора. І хоча Ликера мала щонайкепську репутацію, та Шевченко був буквально засліплений і вважав поведінку дівчини наслідком кріпацтва. Та дівчина, незважаючи на те, що вже була заручена з Тарасом, почала непристойно фліртувати зі знайомими поета. За однією з версій, зрадила нареченому з репетиром. Так це чи ні, але Шевченко з нею порвав, а через 3 місяці помер. Лукерія вийшла заміж за перукаря, а після смерті поета не один день провела на могилі колишнього рятівника, каючись в зраді.