Все своє життя Дмитро провів у Лисичанську…поки його не окупували росіяни.
Наш Захисник закінчив місцеву школу N°8. Здобув професію кухара у Лисичанському торгово-кулінарному ліцеї.
До повномасштабного російського воєнного вторгнення працював на шахті.
Дмитро виховував п’ятьох дітей. Перш за все, завжди піклувався про їх безпеку. А тому у грудні 2022 року вивіз родину на Полтавщину.
Там голова с‘ім‘ї влаштувався на роботу – місцеву пилораму.
Добрий, щирий, веселий, життєрадісний, опора й підтримка для великої родини.
19 серпня 2024 року чоловік став на оборону України. 7 жовтня він загинув, захищаючи мирне майбутнє наших дітей.
Висловлюємо щирі співчуття родині! Нехай пам‘ять про нашого Героя живе вічно!
