Проблема поширення насильства в Україні є одним із факторів розповсюдження ВІЛ-інфекції. Це пов’язано як із стигмою з боку суспільства по відношенню до цих двох проблем, так і з прямою залежністю ризику інфікування ВІЛ у випадках вчинення насильства. Цей взаємозв’язок можна відстежити у багатьох ситуаціях, які умовно можна розділити на декілька сфер:
- Фізіологічні чинники. Фізичні травмування при побитті, незахищені статеві стосунки, зґвалтування несуть за собою загрозу прямого контакту з інфікованою кров’ю або іншими біологічними рідинами організму людини, що скоює насильство.
- Соціальні чинники. Часто постраждалі внаслідок насильства знаходяться у соціальній ізоляції через страх осуду з боку оточення або через ризик того, що травми можуть побачити інші, а це в свою чергу може призвести до отримання повторних травм від агресора. Тому ймовірність будь-яких кроків у напрямку отримання спеціальної соціально-медичної допомоги від профільних організацій в таких випадках знижується.
- Психологічні чинники. Зважаючи на психологічні особливості постраждалих від насильства, яким зазвичай притаманні низька самооцінка, відчуття страху, провини, у більшості випадків постраждалі не можуть адекватно відстоювати власну безпеку. Знаходячись у ситуаціях фізичного чи сексуального насильства, потерпілі особи не можуть критично оцінити ризики для власного здоров’я.
- Економічні чинники. В складних соціально-економічних умовах підвищується вразливість до того, що особи з груп ризику погоджуються працювати в більш ризикованих ситуаціях за менші гроші, що ще більше підвищує ризик насильства. Також збільшується кількість міграцій людей до великих міст, де знайти економічні ресурси можна швидше, але, оскільки часто вони не мають постійного місця проживання, є ризики потрапляння в ситуації трудової експлуатації та сексуального насильства.
- Правові чинники. Групи населення, які вважаються найбільш уразливими щодо інфікування ВІЛ (наприклад, люди, які вживають наркотики ін’єкційно; чоловіки, що мають секс з чоловіками; працівники комерційного сексу, бездомні, ув’язнені) часто виявляються і найбільш уразливими до насильства. Крім того, вони часто піддаються звинуваченням й арештам за спроби захиститися. У багатьох країнах місця позбавлення волі самі по собі асоціюються з насильством і підвищеним ризиком інфікування ВІЛ. Аналогічним чином, там, де законодавство криміналізує певні види діяльності або поведінки, особи, проти яких спрямовані такі закони, часто піддаються високому ризику постраждати від насильства.
Ці приклади демонструють низку можливих ситуацій, коли зростає вразливість людей до вірогідного інфікування ВІЛ, проте всі ці ситуації є взаємопов’язаними. Насильство може також асоціюватися зі стигмою та дискримінацією стосовно людей, що живуть з ВІЛ, роблячи їх ще більш уразливими в усіх перерахованих випадках.
Але важливо пам’ятати наступне – якщо ви стикнулися із насильством не потрібно мовчати, ви завжди можете отримати допомогу!
Безкоштовне та конфіденційне тестування — перший крок до безпеки
В Україні тестування на ВІЛ/СНІД є безкоштовним, анонімним і доступним у багатьох медичних закладах.
Для цього ви можете:
- звернутися до свого сімейного лікаря, який проведе тестування;
- пройти тест у неурядових організаціях, що працюють із ключовими групами щодо інфікування ВІЛ;
- зробити тест у закладах охорони здоров’я, позначених на мапі закладів;
- скористатися мобільними амбулаторіями, графік яких публікують на сторінках обласних ЦКПХ у соцмережах.
Також можна протестуватися самостійно за допомогою експрес-тестів — вони доступні в аптеках. Результат отримаєте за 20–30 хвилин.
Рання діагностика дозволяє отримати лікування, яке на сьогодні є максимально ефективним і дає можливість жити повноцінним життям.
Пам’ятайте: насильство ніколи не є провиною постраждалої людини.
А знання, підтримка та своєчасне тестування — це крок до відновлення безпеки та контролю над власним життям.
