15 вересня цього року Кабінет Міністрів України схвалив національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці на період до 2030 року, а також операційний план до неї на 2023-2025 роки.
Одним з проявів нерівності у нашому суспільстві є нижча оплата праці жінок у порівнянні з чоловіками. І хоча останнім часом ця різниця скорочувалась і станом на 2021 рік склала 18,6%, війна рф проти України суттєво ускладнила будь-який наш поступ у розвитку, зокрема, й за цим напрямком.
Водночас, попри складні прогнози щодо післявоєнної ситуації на ринку праці України, вже сьогодні ми не лише плануємо, а й втілюємо стратегії, спрямовані на подолання економічних викликів, зокрема, імплементуючи стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці.
Органи місцевого самоврядування традиційно розглядаються як найближчі до людини та як такі, що мають потенціал ефективніше регулювати процеси, що стосуються інтересів жінок і чоловіків, зокрема й економічних. Тому у Стратегії подолання гендерного розриву передбачені напрями роботи, за які, за згодою, відповідає місцевий рівень.
Серед цілей, досягненню яких сприяє ОМС, – стратегічна ціль 2. «Створення сприятливих умов для подолання стереотипів і дискримінації щодо професій за ознакою статі», і стратегічна ціль 3. «Створення сприятливих умов для зручного поєднання сімейних і професійних обов’язків».
Для цього місцеве самоврядування власними зусиллями, та/або залучаючи ресурси громадських/міжнародних організацій, може:
- проводити навчальні заходи для роботодавців щодо застосування принципів розширення прав і можливостей жінок; заохочувати проведення гендерних аудитів, складення планів дій із забезпечення гендерної рівності, запровадження гендерних квот в органах управління та на керівних посадах, проведення під час здійснення відбору кандидатів на посаду тестувань, під час яких комісії з відбору невідома стать шукачів роботи (“сліпі” тестування), виділення ресурсів для стимулювання кар’єрного зростання жінок, розроблення внутрішніх (на рівні роботодавця) механізмів реагування на випадки гендерної дискримінації, у тому числі в оплаті праці, та насильства за ознакою статі у трудових відносинах, проводити конкурси з дотримання принципів гендерної рівності роботодавцями та інформаційних заходів для привернення уваги громадськості;
- складати та регулярно оновлювати каталог кращих практик впровадження гендерної рівності на робочому місці;
- долучатись до інформаційної кампанії «Звісно, зможеш» для подолання стереотипів і посилення ролі жінок у повоєнній відбудові, залучати до участі у проведенні інформаційної кампанії журналістів, представництво громадських організацій, проводити тематичні відкриті уроки та лекції у навчальних закладах;
- створювати умови для жінок та чоловіків для здобуття освіти та вибору професії у сферах, де вони традиційно недопредставлені: сприяти заохоченню дівчат і жінок здобувати освіту і працювати у різних сферах, особливо за високооплачуваними професіями, у тому числі шляхом подолання/трансформації гендерних професійних стереотипів, проводити тематичні дослідження щодо з’ясування мотивів дівчат та хлопців під час прийняття рішення про вибір напряму навчання та професії, проводити інформаційні кампанії, спрямовані на батьків, вчителів, викладачів, для запобігання поширенню ними серед молоді гендерних стереотипів щодо вибору професії;
- забезпечити функціонування системи заохочення роботодавців впроваджувати політику, дружню для поєднання професійних і сімейних обов’язків (створювати можливості для догляду за членами сімей своїх працівниць/-ків): забезпечити розвиток та діяльність державних та приватних закладів дошкільної освіти, сприяти роботі установ догляду за дітьми, зокрема, шляхом створення більшої кількості таких установ за прикладом функціонування опорних закладів освіти, створювати та удосконалювати умови для розвитку альтернативних форм догляду за дітьми та поширення інформації про них.
