Під час повномасштабної війни про проблему дітей, позбавлених батьківського піклування, та їх усиновлення заговорили частіше. І хоч про це думають чимало родин, труднощі й перепони можуть відлякувати від такого кроку. Насправді все не так складно. Найголовніше ‒ бути готовим узяти на себе відповідальність за дитину та ухвалити зважене рішення.
Усиновлювачем має бути дієздатна особа, якій є 21 рік. Родичі дитини можуть усиновлювати свою «кровинку» на три роки раніше ‒ з 18-ти.
Також існує низка обмежень, які не дозволяють людині усиновити дитину:
- обмеження у дієздатності або повна недієздатність;
- позбавлені й не поновлені батьківські права;
- досвід скасованого усиновлення або визнаного недійсним з вини усиновлювача;
- лікування або перебування на обліку в психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
- зловживання алкоголем і наркотиками;
- відсутність постійного житла та доходу;
- певні хвороби, наприклад туберкульоз, шизофренія, хвороба Альцгеймера тощо;
- потреба у догляді через стан здоровʼя;
- відсутність громадянства;
- досвід засудження за злочини проти життя і здоровʼя, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України тощо;
- шлюб з людиною, яка має перелічені обмеження;
- люди, що перебувають в одностатевій парі.
Чи багато документів потрібно для усиновлення?
Разом із заявою про взяття Вас на облік кандидатів в усиновлювачі, ви маєте подати:
- копію документа, що посвідчує особу;
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб або інформацію про відмову від його прийняття;
- копію документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (ЄДДР), якщо маєте паспорт у формі ID-картки;
- якщо перебуваєте у шлюбі ‒ копію свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб;
- довідку про заробітну плату за останні шість місяців, або відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків, або довідку про подану декларацію про майновий стан і доходи за попередній календарний рік. Це може подавати один із подружжя, хто має постійний дохід;
- висновок про стан здоров’я кожного заявника;
- у разі усиновлення одним із подружжя ‒ засвідчену нотаріально письмову згоду другого з подружжя на усиновлення дитини;
- документ про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, виданий територіальним центром з надання сервісних послуг МВС;
- копію документа, що підтверджує право власності або користування житлом;
- довідку від нарколога та психіатра для осіб, які проживають разом із заявниками.
Воєнний стан все ж вплинув на деякі нюанси, зокрема:
- усиновлення дітей, які проживають на окупованих територіях, проводиться після деокупації та відновлення роботи служби у справах дітей;
- дітей, яких евакуювали за межі України, можна усиновити тільки після їхнього повернення;
- евакуйованих у межах України можна усиновити за місцем евакуації;
- громадяни України, які проживають на окупованих територіях, беруться на облік кандидатів в усиновлювачі після відновлення роботи служб у справах дітей;
- ті, хто евакуювався за межі України, беруться на облік після повернення в Україну;
- якщо майбутні усиновлювачі евакуювалися в інший регіон України, то можуть стати на облік кандидатів за місцем евакуації;
- ті, хто вже є кандидатом, можуть звернутися до обласної служби у справах дітей за місцем евакуації, надати пакет документів і висновок про можливість бути усиновлювачами, а також ознайомитися з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку.
Окрім того, під час воєнного стану та протягом трьох місяців після його завершення українці, які живуть за кордоном, та іноземці не можуть усиновити дитину. Винятками є випадки, коли усиновлювач ‒ родич дитини або якщо людина хоче усиновити брата чи сестру раніше усиновленої дитини.
Є державна допомога, яка призначається усиновлювачу, незалежно від віку дитини.
Це разова виплата, яка дорівнює сумі, що виплачується батькам при народженні дитини. Нині це дещо більш ніж 42 000 грн. Цю суму розбивають на частини: перший транш – приблизно 12 000 грн, потім протягом 3 років щомісяця виплачують по 860 грн.
За цільовим використанням цих коштів слідкує служба у справах дитини. Протягом перших трьох років після усиновлення вона має щороку перевіряти умови проживання та виховання усиновлених дітей.
Усиновлення дорівнює народженню дитини. Тобто усиновлені син чи дочка отримують ті самі права, що мають або мали б ваші біологічні діти. А ви отримуєте батьківські права. Це означає, що ваші стосунки регулюватимуться Сімейним кодексом України. Зокрема, ви отримуєте обовʼязки щодо виховання дитини: піклування про її здоровʼя та розвиток, забезпечення шкільної освіти тощо.
Усиновлення – це важливий крок, який може кардинально змінити життя дитини та родини.
