Тарілка з вісьмома штифтами та підвищеним бортиком може здатися незвичною на перший погляд, але для людини з ампутованою рукою вона стає справжнім порятунком.
Керамістка з Луганщини Вікторія Белявська створює такий інклюзивний посуд і безкоштовно передає його українським ветеранам через систему «підвішаних» тарілок.
Про те, як хобі з виготовлення світильника переросло в соціальний проєкт, розповіла художниця родом із Голубівки, яка із 2014 року окупована.
Побачивши подібні вироби на американському маркетплейсі та в соціальних мережах, вона вирішила адаптувати концепцію для української реальності і зробити її доступною для тих, хто найбільше потребує.
Її здивувало, що люди сприйняли такий посуд як новинку: «Мені дуже шкода, що ми тільки зараз трохи почали це популяризувати».
Кожна тарілка виготовляється вручну та важить до 800 грамів. Вісім штифтів дозволяють закріпити їжу для зручного подрібнення, а підвищений борт допомагає набирати страву в ложку однією рукою. До посуду Вікторія додає корисні посилання на супутні товари — силіконові ніжки, спеціальні щітки та інклюзивні дошки для нарізання.
Найбільш соціально значущим аспектом роботи Вікторії Белявської стала ініціатива «підвішаної» тарілки. За принципом «підвішеної кави» небайдужі люди можуть придбати посуд, який потім безкоштовно передається ветеранам з ампутаціями.
«Коли звертається безпосередньо військовий, ніяких грошей з нього не беру, а передаю подарунки цих людей», — пояснює керамістка.
За її словами, майже 60 «підвішаних» тарілок уже знайшли своїх власників, ще 10 мають поїхати до центру реабілітації.
Посуд допомагає не лише людям з ампутаціями, а й тим, хто має церебральний параліч, переніс інсульт або має інші обмеження в руховій системі. Також він стає у нагоді людям похилого віку та батькам дітей з особливими потребами.
Вікторія мріє, щоб заклади харчування стали більш готовими до обслуговування людей з особливими потребами. Наразі її посуд використовують декілька столичних ресторанів, а замовлення надходять з Чернівців, Ірпеня, Львова та Одеси.
Вона вважає, що заклади мають бути готовими приймати ветеранів та інших людей з особливими потребами.
Художниця вже збирає відгуки про свій виріб і планує його вдосконалити — розфарбувати штифти в контрастний колір та додавати силіконові килимки, щоб тарілка не ковзала по столу.
Вікторія Белявська родом з окупованої у 2014 році Голубівки (колишнього Кіровська) на Луганщині. Керамікою вона захопилася після спроби самостійно виготовити світильник, а з початком повномасштабного вторгнення хобі стало професією.
У роботі майстриня віддавала перевагу донбаській сировині, але зараз її практично неможливо замовити.
У винайнятій майстерні стоїть піч, яка вміщує 10 тарілок за раз. Кожна партія потребує двох випалів. Серед виробів Вікторії — посуд, лампи, вази, скульптури та керамічні урни для праху.
Особливе місце в творчості займає колекція «Дитинство» з зображенням териконів — символу Донбасу.
Ще одним важливим напрямом роботи стали майстерки з арттерапії. Вікторія проводить заняття з ліпки для військовослужбовців та дітей, які постраждали від війни.
«Донбас — це вагома частина мого життя. Звичайно, сумую. Коли не можеш туди поїхати, розумієш цінність спогадів. Це частина, яку я ніколи не викреслю і не забуду — бо саме це зробило мене мною», — підсумовує Вікторія Белявська.
Повний текст: https://suspilne.media/…/1038915-pidvisana-tarilka-dla…/
