Щороку 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Це свято встановлено Указом Президента України від 14.05.1998 р. № 471/98, враховуючи великий внесок бібліотек у розвиток відчизняної освіти, науки і культури, необхідність подальшого підвищення їх ролі у житті суспільства.
В цей день, кожен українець, має особливу нагоду подякувати за клопітку працю та високу місію бібліотекарям, які щодня продовжують виховувати грамотного читача, навчають його орієнтуватися у чисельних потоках інформації, а головне змалечку прививають любов до книги – основного провідника у світ знань, казок, подорожей, фантастики та наукових відкриттів.
В Нижньотеплівській громаді шість бібліотек, які являються простіром культурного суспільства мешканців, місцем, де школярі зможуть швидко виконати домашні завдання, користуючись широким розмаїттям книжкового фонду, а маленькі майбутні читачі, які ще не навчилися читати, пограють у захоплюючі ігри та послухають нову добру казку або історію від наших бібліотекарів.
Сьогодні, користуючись нагодою свята, я завітала в гості до Нижньотеплівської бібліотеки, яка знаходиться в центрі села з боку адміістративної будівлі Нижньотеплівської сільської військово-цивільної адміністрації.
Невелике приміщення вщент заповнено книжками, навколо квіти, дитячі іграшки, тут якось по особливому тепло та затишно, немов дійсно перехід у якийсь таємничий казковий світ пригод. Тут почуваєшся спокійно, наче вдома, не звертаючи увагу на час, оскільки кожен куточок наповнений теплом душі та працею Оксани Зотової – місцевого бібліотекара.
Зараз ранок, в бібліотеці порожньо, діти в школі, а мешканці села зайняті своїми побутовим справами, доводячи до ладу городину та працюючи по господарству. Як завжди, з привітною посмішкою та книжкою в руках, нас радо зустрічає пані Оксана.
– Оксана Дмитрівна, вітаємо вас зі святом!
– Ви як завжди не розлучні з книгою, – звертаюся до жінки.
-А як же, мені ще треба підготуватися, скоро діти зі школи повернуться, будемо уроки робити!
Пані Оксана працює бібліотекарем вже чотири роки, до того вона була соціальним працівником в громаді, а любов до читання в неї з дитинства, тому жінка не уявляє свого життя без літератури та спілкування з людьми.
З нею завжди можна поспілкуватися на любу тему, що і полюбляють робити наші місцеві мешканці.
-А скільки років бібліотеці в селі? – питаю я.
-Ой, навіть не знаю, це нова будівля, раніше бібліотека була в іншому місці, я ще маленькою постійно проводила там весь свій вільний час. Мені завжди було добре в стінах нашої бібліотеки, ми там не тільки книжки читали, а ще проводили тематичні вечори, обговорення, дискусії, навіть репетиції свят за гарячим кухлем чаю, тому роблячи вже свою бібліотеку, мені хотілося її максимально наповнити теплом та спогадами свого дитинства.
Книжковий фонд Нижньотеплівської сільської бібліотеки налічує близько 9000 книжок різних жанрів. У старшого покоління особливим попитом користуються жіночі романи та класична література, школярі, як правило, шукають книжки за шкільною програмою, є й такі, які з нестримною жагою намагаючись пізнати світ, поглинають всю літературу, очікуючи новинки. Люди читають книжки, незважаючи на вік інформаційних технологій, коли можна знайти любу літературу в інтернеті, оскільки головне призначення бібліотеки – це живе спілкування, атмосфера, яку не знайдеш в смартфоні, а книга, в нашому селі – продовжує бути основним провідником в країну знань.