Булінг та агресивна поведінка серед дітей і підлітків є серйозною проблемою, яка може негативно впливати на емоційний стан, психологічне благополуччя, навчання та соціальний розвиток дитини. Саме тому важливо своєчасно помічати прояви неприйнятної поведінки, не залишати їх без уваги та формувати середовище, у якому кожна дитина почуватиметься захищеною, прийнятою та поважаною.
Що таке булінг і як його розпізнати?
Булінг (цькування) — це систематичні дії або бездіяльність учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному чи сексуальному насильстві, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, та вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу.
Булінг може проявлятися по-різному:
- фізично — штовхання, удари, пошкодження особистих речей;
- словесно — образи, принизливі прізвиська, погрози, висміювання;
- психологічно — залякування, маніпуляції, навмисне ігнорування, поширення чуток;
- соціально — ізоляція дитини від спілкування, навмисне виключення з групи;
- в онлайн-просторі (кібербулінг) — образливі повідомлення, принизливі коментарі, поширення фотографій або відео без згоди, створення фейкових сторінок для цькування.
Важливо розуміти, що не кожен конфлікт між дітьми є булінгом. Звичайна суперечка зазвичай виникає між сторонами з приблизно рівними можливостями захистити себе. Для булінгу характерні повторюваність дій, нерівність сил та цілеспрямоване заподіяння шкоди.
Чому діти можуть проявляти агресію?
Причини агресивної поведінки можуть бути різними: емоційне напруження, стрес, труднощі у спілкуванні, прагнення привернути увагу, наслідування поведінки дорослих або однолітків, пережитий негативний досвід. Особливої уваги потребують діти, які живуть в умовах війни, вимушеного переміщення, втрати звичного оточення та тривалої невизначеності.
Агресивна поведінка не повинна залишатися без реагування. Водночас важливо не обмежуватися покаранням, а з’ясувати причини такої поведінки та допомогти дитині навчитися безпечно виражати емоції, розв’язувати конфлікти й поважати особисті кордони інших.
Як запобігти булінгу та агресивній поведінці?
Профілактика цькування починається з повсякденного спілкування та прикладу дорослих. Батькам і педагогам варто:
- будувати з дитиною довірливі стосунки, цікавитися її настроєм, переживаннями та колом спілкування;
- навчати дітей розпізнавати власні емоції, висловлювати невдоволення без образ і погроз;
- пояснювати важливість поваги до відмінностей, особистих кордонів та почуттів інших людей;
- не допускати приниження, образливих жартів і застосування фізичної сили як способу розв’язання проблем;
- звертати увагу на зміни в поведінці дитини, її настрої, бажанні спілкуватися чи відвідувати навчальний заклад;
- обговорювати правила безпечної поведінки в інтернеті та відповідального спілкування в соціальних мережах.
Як діяти, якщо дитина зіткнулася з булінгом?
Якщо дитина повідомила про цькування або дорослі помітили його ознаки, важливо поставитися до ситуації серйозно. Не можна звинувачувати дитину, знецінювати її переживання чи радити самостійно «дати відсіч».
Насамперед необхідно спокійно вислухати дитину, підтримати її, з’ясувати обставини події та подбати про припинення небезпечної поведінки. У разі булінгу в закладі освіти слід повідомити керівника закладу або уповноважену особу. За необхідності можна звернутися до психолога, соціального педагога, служби у справах дітей або поліції.
Якщо йдеться про кібербулінг, варто зберегти докази (скриншоти повідомлень, посилання, записи), не вступати в конфлікт із кривдником та повідомити дорослих.
Безпечне дитинство починається з відповідального ставлення кожного дорослого. Уважність до потреб дітей, повага, доброзичливе спілкування та своєчасне реагування на прояви насильства допомагають запобігти булінгу й агресивній поведінці. Жодна дитина не повинна залишатися наодинці з проблемою цькування, а кожен випадок приниження чи насильства потребує належної уваги та реагування.
